.jpg)
.jpg)
Дворічний Кут. Село розташоване в північно-західній частині Харківської області Дергачівського району. Як і всі інші села, Дворічний Кут має свої визначні місця. Історичною пам’яткою архітектури в цьому селі є школа, заснована у 1885 році відомим російським істориком, юристом Макс имом Максимовичем Ковалевським. В книзі «Россия. Полное географическое описание». Том 7 /під редакцією В.П.Семенова, 1903 р./ пишеться: «При слободе Ольшаной и блиском к ней селе Двуречный Кут родился в 1851 году один из выдающихся современных русских юристов Максим Максимович Ковалевский». Колишній маєток Ковалевських знаходився при селі Дворічний Кут, який з роками зруйновано.
Небайдужість до школи, навчання, літератури у Максима Максимовича виникла не даремно. Своєю тягою до знань він зобов’язаний матері, яка не лише розвивала інтерес до гарної музики, живопису, літератури, але й інтерес до творів Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, до історії і етнографії. Максим Максимович Ковалевський був також особисто знайомий із Антоном Павловичем Чеховим. Про себе дуже цікаво розповів він у коротких спогадах Мое научное и литературное скитательство, які були опубліковані в журналі Русская мьісль .
Село…Школа…Шкільна бібліотека…
Ці три поняття тісно взаємопов’язані між собою. Адже село не може розвиватися без школи, в якій би навчалься діти, а школа – без шкільної бібліотеки, яка є основним джерелом знань.
Історичний розвиток шкільної бібліотеки Дворічнокутянської школи розпочався одночасно із заснуванням школи у 1885 році.Тому сміливо можна сказати, що Максим Максимович Ковалевський є засновником не лише школи , а й шкільної бібліотеки у Дворічному Куті.Перші надбання у бібліотечному фонді школи зявилися саме за сприяння М.М. Ковалевського.Хто ж. як не він,міг краще зрозуміти ціну і необхідність навчальної,художньої, довідкової,методичної та іншої літератури. Адже він майже все своє життя навчався і був активним читачем бібліотек.
Шкільна бібліотека - це фундамент освіти і самоосвіти,за своєю суттю вона є берегинею людського знання.
Шкільна бібліотека - це культурно-освітній, пізнавальний, інформаційний центр, який в своїй роботі керується інтересами читачів. Бібліотека забезпечує навчальний процес підручниками,додатковою літературою, сприяє розвитку рідної мови, збагачує юних читачів знаннями історії рідного краю, його екології, економіки, розвиває у учнів культуру читання, прищеплює їм навичку самостійної роботи з книгою, виховання бережливого ставлення до книги.
Нажаль, поширеної інформації про заснування і розвиток шкільної бібліотеки Дворічнокутянської школи у кінці х1х століття та на початку ХХ століття отримати не вдалося.
Детальні звіти про Дворічнокутянську школу та бібліотеку маємо лише з грудня 1917 року, звідки ми довідуємося і про земську бібліотеку,що існувала в Куті з 1909 року.
Шкільна бібліотека на початку ХХ століття продовжила свою роботу в невеликому деревяному будинку, який знаходився по вулиці Фрунзе напроти школи.Також в цьому приміщенні працював Дворічнокутянський відділ зв’язку. Бібліотека обслуговувала 117 учнів, які на той час навчалися у школі. Книжковий фонд шкільної бібліотеки того часу був зовсім невеликим. В приміщенні відділення зв’язку свою роботу шкільна бібліотека продовжувала до початку Великої Вітчизняної війни. Величезних втрат шкільній бібліотеці було нанесено німецько-фашистськими окупантами у 1941-1945 роках. Деяку частину книжкового фонду було розграбовано, а будівлю зруйновано. Немало часу зайняла реставрація будівлі, де і по нинішній час знаходиться відділення зв’язку .
Шкільну бібліотеку далі спіткала така доля: у 1960 році її перенесено в нову споруду школи, яку збудовано цього ж року. Бібліотека зайняла зовсім маленьку кімнату,в якій розміщувалися полиці з книгами і робоче місце бібліотекар, яким з 1962 по 1966 рік працювала Вельменко Євдокія Дмитрівна.(1921 р.н.)Бібліотека була не окремим приміщенням ,а разом із піонерською кімнатою.
Працівники бібліотеки періодично змінювалися. В основному працювали вчителі,а по сумісництву бібліотекарами.
Закінчивши будівництво третього корпусу школи, шкільну бібліотеку перемістили в найстаріший корпус, заснований М.М.Ковалевським. З 1972 по 1976 рік старша піонервожата Пономаренко Любов Миколаївна по сумісництву працювала бібліотекарем школи. В даний час працює директором школи. Бібліотека мала на обліку 2365 книг. Не дивлячись на всі незручності та переїзди, бібліотека обслуговувала читачів і зростала, але мала труднощі.
Кожен із працівників бібліотеки узагальнювали і розповсюджували свій бібліотечний досвід наступним працівникам. З 1976 по 1979 рік – бібліотекар Змій Ірина Вікторівна, після закінчення середньої школи з 1979 по 1983 рік бібліотекарем школи працювала Липчанська Ольга Петрівна, потім вчитель української мови та літератури, нині вчитель-пенсіонер. Бібліотечний фонд на той час був не великий, поступово з року в рік поповнювався. Бібліотекарю самому доводилося їздити у Харківський бібколектор для прийняття літератури. У цей період починали формувати фонд підручників. Учнів поступово переводили на безкоштовне користування підручниками. У приміщенні бібліотеки діяв гурток пореплітної справи. Учні з великим задоволенням ремонтували книги. На 8 січня 1979 року бібліотечний фонд становив 3564 книги.
Зі спогадів колишніх учнів школи з 1983 по 1988 рік бібліотекарем школи працювала Довгаль Олена Олексіївна, що була єдиною із всіх працівників, яка працювала за фахом.
На час декретної відпустки Олени Олексіївни в 1988 – 1989 роках бібліотеку очолила колишня учениця школи, вчитель німецької мови, а нині заступник директора з навчально-виховної роботи Костюк Людмила Олександрівна. За часів роботи Людмили Олександрівни бібліотечний фонд поповнився на 537 примірників художньої літератури. Підручники, які отримували через Пересічанський книжковий магазин, учні були забезпечені в повній мірі. Тоді бібліотека мала вже на обліку 9272 книги.
Наступним працівником шкільної бібліотеки з 1991 по 2000 рік була Олейнікова Валентина Петрівна, вчитель Дворічнокутянської школи. За час роботи Валентини Петрівни фонд художньої літератури збільшився на 696 примірників. Всі застарілі підручники було вилучено з бібліотеки,а нові майже не надходили. Тому підручниками учні були забезпечені лише частково.
Щорічно бібліотека обслуговує 300 учнів та випускників школи. Бібліотечні працівники використовували і використовують різноманітні форми пропаганди книги: читацькі конференції, літературні вечори, усні газети та журнали, книжкові виставки, конкурси читців, рейди по перевірці збереження підручників.
З 2000 року бібліотекарем школи працювала по сумісництву вчитель початкових класів Бузівська Наталя Іванівна. Щорічно у фонд бібліотеки надходить близько 1000 примірників літератури. В основному це підручники. Таким чином фонд підручників поступово поновлюється.
Фонд підручників складав : підручники-3740, художньої літератури-1907.
3 вересня 2007 року шкільною бібліотекою завідувала Крамаренко Любов Іванівна.
Бібліотекар продовжує традицію пропаганди книги серед учнів. Проводить різноманітні заходи. Наприклад: «Подорож до Книжкового міста. Посвята в читачі.», «Свято Букваря», гра «По сторінках газети «Вісті Дергачівщини». Учком шкільної бібліотеки у 2006 році створили «Рукописну книжку» присвячену пам’яті Шевченка, за яку у районі зайняли 2 місце.
З вересня 2009 року бібліотекарем школи працює Білокобила Ольга Іванівна. Щорічно в фонд бібліотеки надходить:
2009р. Кількість підручників - 433.
2010р. Кількість підручників-343.
2011р. Кількість підручників-301.
Художньої літератури-54.
2012р. Кількість підручників-426
Художньої літератури-42
2013р. Кількість підручників-913
Художньої літератури-21
Бібліотекар продовжує традицію любові книги серед дітей. Проводить різноманітні бібліотечні уроки, кожного року «Посвята в читачі»,конкурси на кращого читача.
2014 рік Кількість підручників 293
Художньої літератури 70
2015 рік Кількість підручників 108
Художньої літератури ---
2016 рік Кількість підручників 808
Художньої літератури ---